Вона приходить у гості

Я  писав довжелезні листи, а вона читала всього два речення. Я намагався видертися на шпиль її собору, але він дав тріщину до самих підвалин.

Місто потонуло у весняних барвах, але мені здавалося все сірим і невеселим.

Під воротями в калюжі купалася повня. Я йшов вулицею дуже довго, але не завдавав собі клопоту поцікавитися, куди вона веде і в якій частині міста я перебуваю. Відчай підсилився неприємним кашлем. Січневий вітер пронизував, але я не здіймав комір. Мене обляпала машина, а я навіть не обтріпав полу пальта.

       Вона приходить у гості, але не тому, що всі чекали на неї. Вона просто весела, вона дивно сумна. І однакова для всіх, хто заглядає їй ув очі.

       Вона промовилася, що стомилася, але не для того, щоб ви турбувалися. Вона віднайде собі ліки. І от вже її кроки бадьорі, але ви не здогадуєтеся, куди прямує ця актриса. Вона озирнеться лише тому, що ви опинилися у роздумах про свою поведінку на дружній вечірці.

       Хтось напоумив мене запросити її  на виставу, але вона не  скидається  на театралку.  Натомість я повів її у казино, та звичайно не тому, що її наречений -  банкір.

       Зранку вона залюбки ласує шоколадом. Її вуста спалахують кольором індиго. Не відчуваючи гармонії своїх почуттів, вона звертається до мене у пошуках голосів з минулого. Її обличчя все ще повне і вродливе, але я вже готовий розкрити перед вами наш секрет. І все ж поки що  не наважусь її турбувати. Уночі їй до смаку місячне сяйво,  проціджене крізь блакитні тополі.

         Взагалі вона дратівлива, коли запитують, коли чіпляються з порадами, коли втручаються і пропонують допомогу. Її якось сплутали з відомою співачкою, але одразу вибачились. І зауважили, що це сталося через схожу манеру в одязі і поводженні.

         Поведінка, - це слово не пасувало їй ще змалку. Це було схоже радше на передчуття краху дитинства. Інколи її образи набувають виняткових контрастів - для неї сніг те, що для нас розпечене залізо, а молоко для неї - гидка отрута, і навпаки.

          Дракон - звір, що є символом співрозмірності тіла і духу, у парі з  ангелом, котрому заманулося стати господарем самому собі, сиділи  на килимку роботи тегеранської майстрині і спостерігали за каламутним гірським потоком. Ось такий портрет, де найвиразніше позначені головні риси та якості її особи. Ними,  у поєднанні з частинкою несамовитості, їй вдається захопити увагу мою і ще сотні пересувних балаганів. Ну, і нарешті я обмовлюсь вам по секрету, що ми закохані одне в одного.

У слабкому освітленні

Правило Аристофан Мене звуть Посейдон Я покладаюся на розум Р-Р-Розум Жила людина Мертва Людина Вона сиділа у фотелі Мертва людина Людожер їхав на велосипеді Вкрав очі Вкрали рот Зачинили імя Вкрали обличчя Крав пальці Ходив без рук Спав без ніг Пив без розуму Сидів без життя Був без часу Клеїв тіло Воно присідало і бігало Склеїв руки Слово приклеїлось до Вік тіло час від часу розклеювалось Від часу воно розклеїлось і осіло Посмішка сповзла з газетного рота Бублики стрибали вниз вулицею і радісно горлали Радість стягнулася з тіла Він вдягнувся у радість і вийшов З ліжка встав, одягся у радість на голову надяг прямий погляд Вийшов у місто Загубився у мі сті В кімнаті як долоні Професор сиру Обличчя спочивало Його освітлювало слабке сонце Яскраве світло лампи Настольна лампа