Для тих, хто не може жити серед усього цього, я створила Королівство і Притулок. Не просто написала, щоб хтось прочитав, а щоб дати людям якусь надію, що і для них є гідне місце на цьому світі. На жаль, цього ніхто не зрозумів і досі. Можливо, тому, що у кожного є свій шлях порятунку. Можливо, тому, що видані мізерним накладом мої книги просто не потрапляють до тих, кому вони потрібні...

...Те, що цю хартію ратифікувало всього 17 із 44 держав Ради Европи свідчить, що більшість таки замислилась над хитромудрими і численними ляпсусами, хоч, можливо, і благого документа. Так за бажанням захистити ніби "хворі" мови (у нашому випадку розумій російську) найпростіше довести до смерти ніби "здорову" українську...

...До речі, коли в Стокгольмі відбувся показ фільму про зйомки картини «Фанні та Олександр» Бергмана, в зал увійшов Тарковський. Знаменитий скандинавець розвернувся і пішов, бо не хотів знайомитися з Андрієм, якого вважав геніальним. Для нього Тарковський був незбагненним режисером...

...А діти ж не винні - їх треба забезпечити, війни ж ніби нема... Та це слабка втіха. Мушу визнати, що немало часу просто згаяно. Часто, знаходячись у товаристві своїх однодумців, я, безперечно, збагачував свій світ, але незрідка й обкрадав його: сидів за подеколи зовсім не обов'язковою чаркою замість писати, навіть без надії надрукуватися. Все ж бо минає - минуло й совєтське лихоліття...

...Найголовніше в житті людини - це самореалізація. Коли ти реалізувався, то все буде гаразд. І головне - звертайте увагу не на те, що вам не подобається, а на те, що подобається. Світ так побудований, що, коли ти концентруєшся на негативних речах, то і жити будеш в постійному негативі. Тож краще думати про щось хороше і спілкуватися з людьми, які несуть позитив.

Помаранчева революція й справді поступово переростає в таку собі культурну еволюцію з відчутною ініціативою "знизу". Буквально наступного дня в Києво-Могилянській академії відбулася презентація компакт-диску Олега Скрипки та інших музикантів, які долучилися до революційного фестивалю і протягом кількох найнапруженіших ночей ішли на барикади й піснею зігрівали та підтримували дух пікетувальників...

...Так, це безперечно проблема. Дуже часто творці різних видів мистецтва геть не розуміють одне одного. Але ж є тут і об'єктивна річ, що не будеш підбирати друзів цілеспрямовано, щоб серед них були музиканти, хдожники, актори, режисери... У мене в принципі доволі широке коло спілкування. Зрештою, в мене мати - музикант, а батько - художник...

Професійні кінематографісти зараз почнуть знімати кіно з дуже малим бюджетом. Тобто це зможе відповідати будь-якому home video, якщо воно буде достатньо добре зроблено. І значення матиме саме той зміст, який вам вдасьтся донести. (...) Зараз повинна виникнути певна ідея, яка буде цікавішою, ніж якась виразна форма. І зовсім не факт, що буде боротьба за ідею, тому що насправді ідей дуже мало. Та людина, в якої вона виникне, без сумніву, вийде у лідери

Київська художниця  Катерина Косьяненко отримала Премію за живопис і медаль Лоренцо Медичі (Lorenzo il Magnifico Award) на престижному форумі сучасного образотворчого мистецтва - VII Флорентійському Бієнале  (Biennale Internazionale dell'Arte Contemporanea a Firenza). Мистецький захід проходив 5-13 грудня 2009 року у місті Флоренція (Тоскана, Італія).