Дія стрічки розгортається в українському місті Прип'ять 26 квітня 1986 року - у день аварії на Чорнобильській АЕС, а в центрі історії - внутрішній розлом головного героя, який волею випадку опинився у самому серці цієї вирви... "Я дуже радий, що прем'єра нашого фільму відбудеться саме в конкурсі Берлінського кінофестивалю, - зазначив український  продюсер фільму  Олег Кохан. - Це стане хорошим стартовим майданчиком для діалогу на важливу для України та всієї Европи тему Чорнобильської катастрофи у рік 25-ї річниці".

Іще більший шок був у мене, коли з'ясувалося, що Юркові й Марині інкримінують... тероризм! Саме так, не більше й не менше! Які ж для цього підстави? Без сумніву, жодних. А привід, який використало СБУ для того, щоб «припахати» міліціонерів о шостій ранку ломитися в помешкання української письменницької родини й вилучати 24 блокноти з віршами, вражає своєю нереальною, несусвітньою, неймовірною, фантастичною дикістю! Подружжя мешкає в Борисполі, на батьківщині Юрка, а Марина родом із Запоріжжя - і саме в її батьків у Запоріжжі Юрко й Марина зустрічали Новий рік і Різдво.

В усій цій історії мене непокоїть одна-єдина думка: як довго і якими силами українські правоохоронці розшукують зниклих без вісти українських громадян, а також тих, що потрапили в біду і потребують справжньої опіки правоохоронних органів, якщо ці стражі порядку вже місяць влаштовують лови на людину, робочий кабінет якої знаходиться на Хрещатику, про  що легко довідатися з будь-якої газети чи іншої публічної інформації?!

Це видання навряд чи можна поставити в один ряд із повнокровним виданням Бернза 1959 року (тоді в СРСР відзначали 200-річчя з дня народження поета). Проте й пропонована книжка доволі цікава, зокрема і в плані художнього оформлення. Також до кожного вірша подано невеличкий опис, що допомагає зрозуміти історичний контекст, у якому було написано вірш, специфіку посвяти...

У липні 1941-го частина, в якій служив Святослав, потрапила в оточення німецьких військ у Західній Білорусії. Уникнувши полону, Караванський повертається на початку 1942-го в Одесу, вступає на літературний факультет університету, де зближується з гуртком української молоді, зв'язаної з ОУН. Організовує книгарню української літератури «Основа», а виторговані гроші передає на потреби гуртка й українського театру. Його переслідує румунська сіґуранца. У 1945 році військовий трибунал Одеського військового округу засудив Караванського до 25 років позбавлення волі.

Таким робом - появу нового самвидаву спричинила не потреба оминути цензуру, а потреба подолати відстань між текстом і реципієнтом. На прикладі цього літературного явища можна було спостерігати за трансформацією умоглядної ідеї "чистого мистецтва" в чітку тезу самодостатности поезії майже в дусі Ґадамера: "Поезія стоїть перед нами не як засіб, яким хтось хоче щось сказати. Вона самодостатня. І займає однакову позицію як щодо поета, який її пише, так і щодо слухача"...

Аналізуючи бетговенівський фестиваль у своєрідному зворотному відліку, варто згадати, що передував прем'єрі славетний "Імператорський" П'ятий фортепіанний концерт, виконанням якого вже давно здобув собі заслужену славу піаніст Мирослав Драган. А розпочалися бетговенівські дні рідко виконуваним духовним твором буремного композитора, Месою До мажор, із виконанням якої цілковито впоралися молоді колективи міста - камерний хор Gloria та симфонійний оркестр "INSO-Львів"...

Артемій Ведель навчався у Києво-Могилянській академії до 1787 р., пройшов навчальний курс з класу філософії, здобув ґрунтовну гуманітарну й музичну освіту. Навчаючись у Могилянці, Ведель почав компонувати свої перші музичні твори. Диригував студентським хором та оркестром, виступав як соліст і скрипаль. Керував капелами генерал-губернатора Москви Пєтра Єропкіна, а після його відставки - Олександра Прозоровського. Та згодом його твори заборонили, а його самого запроторили до божевільні. Повний обсяг музичної спадщини композитора невідомий.

Франція - демократична країна з давніми традиціями. Практично всі найцінніші храми, у тому числі Собор Паризької Богоматері, старовинні собори в Шартрі, у Реймсі та інші, збудовані ще в середні віки, - є власністю Французької держави, але даються в довічне користування церкві, за умови збереження архітектури й усього мистецтва, вітражів, скульптур. З одного боку, церква повністю опановує цей собор. Але з іншого, знає, що це державна власність і пошкоджувати, зносити чи робити якісь перебудови вона не може.

Існування проблеми історичності апостола Андрія пояснюється незначною кількістю достовірних джерел про нього, як і про інших учнів Ісуса Христа. Але перш ніж перейти до їхнього аналізу, згадаємо християнську традицію про Святого Андрія, якого Ісус покликав разом з братом Петром (Андрія першого, тому в грецькому переданні він носить ім'я Первозванного) з Капернаума, на Галілейському озері, де вони рибалили, до себе. Спочатку Андрій був одним з учнів Іоанна Хрестителя, а потім з своїм братом і синами Заведея стали одними з найближчих учнів Ісуса Христа.