У приміщенні Фонду сприяння розвитку мистецтв, що на Фролівській, відкрилася серія вечорів співаної поезії. Раніше вони проходили в Будинку письменника. Першим концертом із цієї серії став «сольник» Едуарда Драча - одного з родоначальників руху співаної поезії в Україні, героя першої «Червоної Рути».

Едуард Драч - настільки універсальний музикант, що може вільно почуватися в будь-якому музичному збіговиську - як серед традиційних бардів, котрі зазвичай більш ніж п'ять-шість акордів докупи не зв'яжуть, так і серед поп-виконавців, джазменів, рокерів та кобзарів. На концерт Едуард прийшов з дванадцятиструнною ґ ітарою, яка пам'ятає і першу «Червону Руту», і пилюку Гуляй-поля, і революційні морози зими 2004-2005 років, а ще з кобзою. Програма була складена за принципом пістрявої ковдри. Кобзарські думи, поп-пісні, джазові твори, просто «пісні під ґітару».

Як ґітарист, Едуард полістилістичний. Він, либонь, першим в Україні поєднав джазову традицію з авторською піснею. Але до того він додає ще саунд ґітарних балад епохи «довговолосого металу» 80-х років, класичного блюзу та академічної музики. При всьому тому Едуард Драч - член Київського кобзарського цеху. А там традиції консервативні: приміром, не допускається імпровізація під час виконання побожних пісень і псалмів (а вони теж звучали того вечора). Утім, традиція традицією, а Едуард показав, що кобза - це, насправді, дуже універсальний інструмент. На ньому можна і твори Паґаніні для скрипки виконувати, і блюз нарізати. Принаймні досі не доводилося чути, щоб суто український інструмент хтось застосовував для відтворення мелодій американської «чорної» музики. А джаз-рок на кобзі з «плаваючою» лінією басу (як у бас- ґітари без ладів)? Едуард довів, що і це для нього (і, звичайно, для інструмента) не є неможливим.

На думку професійних музикознавців, Едуард Драч сам-один за допомогою ґітари здатен виконувати роботу цілого оркестру.

Відтепер вечори співаної поезії відбуватимуться в Фонді сприяння розвитку мистецтв щомісяця. Точніше, першої середи кожного місяця. Такої домовлености київські барди досягли з директором Фонду Юрієм Круліковським, який погодився надавати їм залу задарма. Поки що вхід безкоштовний. Але в майбутньому Клуб співаної поезії не виключає організації платних концертів. У такому разі на сцену випускатимуть лише справжніх професіоналів.

Юрій Рудницький, «Вечірній Київ»