|
Ще день такого сонця, І можна буде спати в лісі... Попереду, в кінці березової алеї Вертаються з нічної роботи На Глеваху дві жінки, Поволі обходять понад край глибоку калюжу І одна таки оглянулась: хтось знов Понуро плентається, чужий ... Але ще далеко... Раптом сходять убік, на галявину, У торішню траву і засміялись, Нижча приклякла на коліно, Піднесла до ока щось темне і подивилась На високу, біляву, ще молоду, Розстібнуту на сонці, З пучком підсніжників на грудях ...
|