Талановитого хлопця із Запоріжжя вже давно з'їдала страшна і непереборна недуга - пухлина головного мозку. Близько року тому мистецька спільнота України дружньо тримала за Сашка Колісника кулаки - його вдало прооперували і вселили чимало надій. Але доля таки виявилася невблаганною - і от на 28-му році життя Поет ступив на стежку вічности,

Дослідники стверджують, що справжні полотна художника можна потім відтворити, змінюючи пропорції отриманих найпростіших графічних деталей, тоді як підробки з них скласти заново вже не можна.

Говорячи  про українські корені своїх предків, поет зізнався, що походить із роду бунтарів. Адже його прадід Йосип Байковський із Житомирщини за непокору поміщикові був засланий до Сибіру. Тому в дитинстві від бабусі-українки в далекому Сибіру він першими почув і полюбив поезії Шевченка, навіть не знаючи ще про Пушкіна. Ставши дорослим, постійно звертався до творчості Тараса Григоровича.

Щось під піском блищить, я чую, як воно блищить, немов жарина карбована, немов полум'яна печатка...